Зміст спадкового договору

Зміст спадкового договору

Норми ЦК України, які визначають зміст спадкового договору, є диспозитивними за своїм характером.

Так, у ст. 1302 ЦК України лише згадується про те, що набувач зобов’язується виконувати роз­порядження іншої сторони (відчужувача), а у випадку його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

При цьому не вказу­ється ні на те, про які розпорядження йдеться, ні на те, у якому обсязі (повністю чи частково) майно відчужувача переходить до набувача.

Отже і одну й іншу умови сторони можуть визначити на свій розсуд.

Для укладення спадкового договору необхідним є досягнення згоди сторін по всіх істотних його умовах, якими є визначення май­на, що має перейти до набувача після смерті відчужувача, визначен­ня переліку, характеру, порядку і строку виконання дій набувачем.

Визначення конкретних істотних умов договору залежить, переду­сім, від характеру відносин сторін.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Яка є основна умова для укладення спадкового договору? Чи потрібне нотаріальне посвідчення спадкового договору? Що є предметом спадкового договору, укладеного подружжям?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Предмет спадкового договору

Істотною умовою спадкового договору є його предмет.

Предметом спадкового договору с як придбання права влас­ності на майно відчужувача, так і дії (виконання робіт, надання послуг тощо) набувача.

У випадках, коли відчужувачем є подружжя, предметом такого договору може бути майно, що належить подружжю на праві спіль­ної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Стаття 1306 ЦК розрізняє дві ситуації:

• предметом спадкового договору є майно, що знаходиться в особистій власності одного з подружжя;
• предметом спадкового договору є майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

У випадках, коли предметом спадкового договору є майно, яке знаходиться в особистій власності одного з подружжя, головна про­блема полягає у встановленні тієї обставини, чи дійсно майно, що є предметом спадкового договору, знаходиться в особистій власності відчужувача.

Оскільки закон передбачає, що подружжя-співвласники майна, які є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, то роз­порядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійсню­ється за згодою подружжя (частина 2 ст. 369 ЦК України, ст. 63, 65 СК України).

При цьому згода співвласників на вчинення спадкового догово­ру, як правочину, що підлягає нотаріальному посвідченню, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена (ст. 1304, частина 2 ст. 369 ЦК України).

Визначення частки у спільному майні

Якщо подружжя відчужувача не згоден із включенням спільно нажитого майна у спадковий договір і вони не дійшли згоди з приво­ду цього майна, то відчужувач може у судовому порядку встановити свою частку у спільному майні (ст. 70-71 СК УКраїни).

Нотаріус не має права брати на себе функцію суду і визначати частку одного з подружжя у спільно нажитому майні та засвідчувати у спадковому договорі волю відчужувана на це майно.

За наявності шлюбного контракту, в якому визначені права і обов’язки подружжя щодо майна, вони, а також нотаріус, що посвід­чує спадковий договір зобов’язані керуватися умовами контракту (ст. 92, 97 СК України).

Якщо відчужувачем при укладанні спадково­го договору були порушені умови шлюбного контракту, то це є під­ставою для визнання судом за позовом іншого подружжя спадкового договору недійсним.

При укладенні спадкового договору права осіб, які згідно із ст. 1241 ЦК України мають обов’язкову частку у спадщині, за­коном не застережені.

Отже відчужувач може і не враховувати при укладенні спадкового договору їхні права на обов’язкову частку у майні, що є предметом спадкового договору.

Однак це не виключає можливості захисту цими особами своїх прав у судовому порядку.

Якщо спадковий договір укладається стосовно майна, що зна­ходиться у спільній частковій власності, то предметом спадкового договору є не майно, як таке, а частка у праві на нього.

При цьому слід зазначити колізію норм речового та спадкового права.

Виникнення права власності

Так, згідно зі ст. 363 та частиною 3 ст. 334 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача з момен­ту нотаріального посвідчення договору.

Проте, ст. 1302 ЦК України прямо вказує, що право власності у набувача на майно відчужувача виникає лише після смерті останнього.

Тому у даному випадку слід керуватися положеннями спеціальної норми (ст.1302 ЦК України, яка уточнює загальне правило).

Права та обов’язки набувача

Предметом спадкового договору можуть бути також обов’язки набувача вчинити певну дію майнового або немайнового характеру, на що вказує ст. 1305 ЦК України.

Відчужувач може покласти на набувача обов’язок виконати дії майнового або немайнового характеру ще за життя відчужувана (на­приклад, виплачувати йому певну грошову суму одноразово або частинами).

При цьому може бути передбачене виконання обов’язку на користь однієї або декількох осіб, які набувають право вимоги його виконання.

Наприклад, відчужувач може зобов’язати набу­вача надавати матеріальну допомогу онуку до досягнення ним по­вноліття.

Право вимагати виконання обов’язків належить батькам останнього.

Набувач може бути зобов’язаним виконати також певні дії нема­теріального характеру.

Наприклад, відчужувач має право застерег­ти у спадковому договорі різноманітні побажання щодо поховання, увіковічення його пам’яті, надання допомоги родичам тощо.

У кожному разі відчужувач не може зобов’язати набувача вико­нати дії, які обмежують його цивільну правоздатність (наприклад, відчужувач не може обмежити набувача у виборі місця проживання, у виборі подружжя тощо).

Істотні умови договору

Будь-яка із сторін може визнати недостатніми ті умови, що на­звані істотними у законі або є необхідними для договору даного виду, і зажадати включення у договір додаткових умов, без яких уго­да її не влаштовує.

У цьому випадку такі умови також набувають значення істотних.

Так, за загальним правилом, оцінка вартості дій, які має викона­ти набувач, як слідує зі ст. 1305 ЦК України, не належить до істот­них умов спадкового договору.

Однак, якщо відчужувач хотів уклас­ти договір тільки з дотриманням даної умови, а набувач не згоден з такою вимогою, то спадковий договір не можна вважати укладе­ним, аж поки не буде досягнутозгоди сторін з цього питання.

Крім істотних, можуть у спадковому договорі, можуть бути й, так звані, «звичайні умови».

Звичайні умови договору

На відміну від істотних, вони не по­требують узгодження сторонами, оскільки автоматично набирають чинності з моменту укладення договору.

Тому відсутність у змісті договору звичайних умов не впливає на його дійсність.

Наприклад, якщо при укладенні спадкового договору сторони не домовилися про те, хто буде здійснювати контроль за виконанням спадкового до­говору після смерті відчужувача, автоматично вступає в дію умова, передбачена частина 3 ст. 1307 ЦК України, згідно з якою за відсут­ності спеціально призначеної відчужувачем особи, контроль за ви­конанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкрит­тя спадщини.

Випадкові умови включаються у спадковий договір за розсу­дом його сторін.

Так само, як і звичайні умови, вони не впливають на факт укладення договору і на його дійсність.

Але на відміну від звичайних умов, які передбачаються безпосередньо законом і почи­нають діяти внаслідок факту укладення договору, випадкові умови набувають юридичного значення лише тоді, коли вони включені са­мими сторонами в договір.

Їхня відсутність тягне визнання догово­ру недійсним лише у разі, якщо зацікавлена сторона доведе, що вона вимагала узгодження таких умов, але вони не були враховані.

Посвідчення договору

Спадковий договір мас бути укладеним письмово з нота­ріальним посвідченням (ст. 1304 ЦК України).

Договір стосовно майна, яке не потребує спеціальної реєстрації, посвідчується без витребування документів, що встановлюють право власності (ме­блі, коштовності, посуд тощо).

Спадковий договір щодо майна, яке потребує державної реєстрації, дійсний після нотаріального посвід­чення та державної реєстрації.

Консультація адвоката по сімейним справам при змісті спадкового договору

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при змісті спадкового договору, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про зміст спадкового договору на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про зміст спадкового договору! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про зміст спадкового договору, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Зміст спадкового договору”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Адвокат по спадковим справам;
2. Джерела спадкового права;
3. Норми цивільного законодавства у спадкових правовідносинах;
4. Поняття спадкування та його види;
5. Послуги адвоката при встановленні факту спадкування;
6. Відкриття спадщини;
7. Усунення від права на спадкування;
8. Спадкування окремих видів майна, прав та обов’язків;
9. Поняття заповіту, право на заповіт, коло спадкоємців за заповітом;
10. Форма, порядок складання, зміна та скасування заповіту.