Режим окремого проживання подружжя

Адвокатська діяльність при встановленні режиму окремого проживання подружжя

Надаючи допомогу подружжю або одному з них, адвокат обов’язково має повідомити як про позитивні, так і про негативні аспек­ти встановлення режиму окремого проживання подружжя, поясни­ти особливості його встановлення та правові наслідки, які настають при встановленні режиму окремого проживання подружжя.

Стаття 119 СК України передбачає можливість встановлення режиму окремого проживання подружжя, який може бути встанов­лений судом за заявою одного з подружжя або їх обох у випадку не­можливості або небажання дружини та (або) чоловіка проживати спільно.

Уявляється, що приводом для встановлення режиму окре­мого проживання подружжя можуть бути тривалі сімейні конфлікти, бажання проживати певний час роздільно, виїзд на роботу за межі місця проживання, виїзд на кордон тощо.

Слід зазначити, що понят­тя «режим окремого проживання подружжя» вперше законодавчо закріплений в сімейному законодавстві України, хоча схоже поняття «окреме проживання подружжя при фактичному припиненні шлю­бу» регламентувалося КпШС України, проте зміст зазначених по­нять є різним.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Як скласти заяву про встановлення режиму окремого проживання подружжя? Яким чином встановлюється строк режиму окремого проживання? Чи потрібна згода обох з подружжя для встановлення режиму окремого проживання?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Підстави для встановлення режиму окремого проживання

Нажаль СК України хоча і передбачає можливість встановлення режиму окремого проживання подружжя, проте чітко не визначає ме­ханізм реалізації подружжям зазначеного права, що стає підставою для критичних висновків правознавців щодо практичної необхіднос­ті встановлення такого режиму, а також його узгодженості з чинним законодавством, що підтверджується наступним:

• в якості підстави встановлення судом режиму окремого проживання подружжя перед­бачається неможливість або небажання дружини та (або) чоловіка проживати спільно, проте зазначені підстави є оціночними катего­ріями, які однозначно не можуть бути встановлені судом;
• неба­жання подружжя проживати спільно може бути реалізовано не лише в судовому порядку шляхом встановлення режиму окремого про­живання, а й особисто подружжям за власним розсудом, оскільки і Конституція України, і ЦК України закріплює право фізичних осіб (її тому числі і подружжя) на вільний вибір місця проживання, яке не залежить від перебування у шлюбі;
• при наявності таких обставин, як небажання або неможливість подружжя проживати спільно, доцільно звертатися до суду або органу РАЦС з заявою про розірван­ня шлюбу, а не про встановлення режиму окремого проживання по­дружжя, адже його встановлення не тільки не гарантує збереження шлюбу, але й у певних випадках ускладнює процедуру подальшого припинення шлюбу;
• встановлення безпосередньо цього режиму не пов’язується з фактичним припиненням шлюбу, що передбачає можливість неодноразового встановлення і припинення зазначеного режиму, що може ускладнити порядок визнання правового режиму майна, набутого за час такого шлюбу, зокрема, коли подружжя ви­рішать розірвати шлюб;
• надаючи можливість подружжю встановити режим окремого проживання подружжя за спільною завою або заявою одного з них, СК не визначає порядок реалізації зазначеної можливості у випадку не згоди іншого з подружжя на встановлення режиму окремого проживання, що слугує підставою для можливо­го застосування аналогії і вирішення спірного питання в судовому порядку;
• відсутність законодавчого закріплення максимального строку перебування подружжя у зазначеному режимі збільшує імо­вірність існування фактично зруйнованих шлюбів тривалий час, при цьому подружжя (або один з них) можуть знаходитися у фактичних шлюбних відносинах з іншими особами, що не впливатиме позитив­но на правовідносини між подружжям та їх дітьми, що не завжди є доцільним з практичної точку зору.

Мета введення режиму окремого проживан­ня

Водночас введення законодавцем режиму окремого проживан­ня подружжя в СК пояснюється прагненням зберегти шлюб шляхом надання подружжю додаткового часу (термін якого не встановлений законом) для обміркування свого рішення щодо подальшого перебу­вання у шлюбі, оскільки діючи під впливом емоцій чоловік і дружи­на не завжди об’єктивно приймають рішення про розлучення, про яке згодом жаліють.

З метою запобігання таких випадків ст.119 СК надає можливість подружжю встановити режим окремого проживання подружжя, який встановлюється судом:

1. За взаємною заявою подружжя, коли чоловік і жінка не можуть проживати разом і згодні щодо встановлення такого режиму. Це може бути викликано певними проблемами в сім’ї, коли подружжя ще остаточно не ви­рішило питання про розірвання шлюбу і бажають перевірити свої почуття, з’ясувати подальші наміри щодо збереження або незбереження сім’ї.
2. За позовом одного з подружжя у разі небажання дружини або чоловіка проживати спільно. В даному випадку ініці­атором встановлення режиму окремого проживання подружжя ви­ступає лише один із подружжя.

Встановлення строку окремого проживання

Оскільки ст. 119 СК України не встановлює конкретні строки тривалого режиму окремого проживання, право вибору терміну дії такого режиму належить позивачу із врахуванням думки відповіда­ча.

Суд може встановити режим окремого проживання подружжя без обмеження строку або обмежити його певним строком.

Не виключе­но, що на пред’явлення позову про встановлення режиму окремо­го проживання може бути подано зустрічний позов про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини або одного з по­дружжя або інших вимог, пов’язаних з наслідками встановлення ре­жиму окремого проживання подружжя.

Припинення режиму окремого прожи­вання подружжя

Для припинення встановленого судом режиму окремого прожи­вання подружжя потрібна взаємна згода подружжя, що підтверджу­ється поновленням сімейних відносин або їх припиненням за за­явою подружжя рішенням суду.

Відповідно до ст. 119 СК України режим окремого проживання подружжя встановлюється судом у тих випадках, коли сімейні від­носини між чоловіком і дружиною втрачені, і припиняється у разі їх поновлення.

У зв’язку з цим СК передбачає два порядки припи­нення цього режиму:

• автоматичний (у разі поновлення сімейних відносин);
• судовий (за рішенням суду, ухваленим на підставі заяви одного з подружжя).

Враховуючи вищезазначене, припинення ре­жиму окремого проживання подружжя здійснюється судом в поряд­ку окремого провадження згідно вимог цивільно-процесуального законодавства.

Права та обов’язки подружжя

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя (ст. 36 СК України).

Це означає, що протягом перебування чоловіка та дружини у шлюбі у них виникають різноманітні особисті немайнові і майнові права та обов’язки, які не лише закріплені в СК України (глави 6-10), а які можуть бути також визначені у шлюбному договорі, якщо такий був укладений (глава 10 СК України).

Як випливає із змісту ст. 120 СК України, встановлення режиму окремого про­живання не припиняє прав і обов’язків подружжя, встановлених СК, які дружина і чоловік мали до встановлення зазначеного режиму, а  також прав і обов’язків, встановлених шлюбним договором.

Це ознає, що подружжя може звернутися до суду із заявою про встанов­лення режиму окремого проживання та до нотаріуса про посвідчен­ня шлюбного договору, в якому будуть встановлені правила щодо правового режиму їх майна. В договорі вони можуть, наприклад, вказати, що окремі речі, які сторони набуватимуть під час окремо­го проживання, будуть складати їх спільну (сумісну або часткову) власність, спільне майно, набуте під час шлюбу та продане під час окремого проживання, буде належати одному з подружжя, передба­чити інші моменти.

Оскільки підставою виникнення цих прав та обов’язків є на­явність шлюбних відносин, тому у випадку втрати сімейних право­відносин між подружжям і встановлення судом стосовно них режи­му окремого проживання подружжя чоловіка і дружини, їх права і обов’язки, які виникатимуть у майбутньому, повинні регулюватися не сімейним, а цивільним законодавством України.

Правові наслідки встанов­лення режиму окремого проживання

Стаття 120 СК України передбачає правові наслідки встанов­лення режиму окремого проживання подружжя:

• майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
• дитина, народжена дружиною після спливу десяти міся­ців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

Консультація адвоката по сімейним справам при режимі окремого проживання подружжя

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при режимі окремого проживання подружжя, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про режим окремого проживання подружжя на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про режим окремого проживання подружжя! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про режим окремого проживання подружжя, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Режим окремого проживання подружжя”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Порядок розірвання шлюбу;
2. Розірвання шлюбу через РАЦС без дітей;
3. Розірвання шлюбу через РАЦС за заявою подружжя;
4. Розірвання шлюбу в суді;
5. Розірвання шлюбу за позовом подружжя;
6. Момент припинення шлюбу;
7. Швидке розлучення;
8. Документи для розлучення;
9. Міжнародний адвокат з розлучень.