Управління майном дитини

Управління майном дитини. Використання доходу від майна дитини

Майнові відносини батьків і дітей – це відносини, які виника­ють між ними стосовно приналежного їм майна. Слід підкреслити, що майнові правовідносини між батьками і дітьми підлягають як сімейно-правовому, так і цивільно-правовому регулюванню, особ­ливо у випадках управління майном або під час реалізації права власності на майно.

Зокрема передбачено, що батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те по­вноваження.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Які права повнолітніх дітей на майно батьків? Яке майно є власністю дитини? Які можуть бути підстави для припинення управління майном дитини?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Визначення терміну «управління майном»

Перш за все звертає на себе увагу термін «управління майном». Його по-різному тлумачать в науці і практиці. Говорять, що це особливий комплекс дій, вчинення яких потребує спеціальної правової регламентаціїї.

На практиці фахівці переважно ототож­нюють повноваження управління із повноваженнями які мають за­конні представники.

Аналіз положень ч. 2 ст. 171 СК України, ст. ст. 54, 72, 1029 ЦК України, а також ст. 1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» дозволяє зробити висновок, що чинним зако­нодавством під «управлінням» розуміється здійснення уповнова­женими суб’єктами комплексу дій щодо реалізації права власності інших осіб на майно в частині володіння, користування і розпоря­дження в межах, визначених законодавством, з метою задоволення їх потреб та інтересів.

Визначальними ознаками управління при цьому виступають сприяння у здійсненні прав, якщо особа сама не може це зробити в силу віку, розвитку через інші фактори, а та­кож спрямованість управління на забезпечення інтересів саме тих осіб, які є власниками майна, щодо якого встановлено управління.

При цьому положення коментованої статті щодо цього містять спе­ціальні приписи, які передбачають, що батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах (ч. 1 ст. 177 СК України).

Управління майном малолітніх та неповнолітніх осіб

У зв’язку зі сказаним варто відмітити, що дія ст.171СК України в частині встановлення управління поширюється на те майно, яке є власністю малолітніх та неповнолітніх осіб, однак вони в силу віку чи інших обставин не можуть самостійно здійснювати права влас­ника.

Таким майном відповідно до положень СК України є майно, яке призначене для розвитку, навчання і виховання дитини (ст. 174 СК України), та майно, яке знаходиться на праві спільної сумісної власності батьків і дітей (ст. 175 СК України).

Щодо іншого майна, то воно перебуває у власності батьків, а тому управління щодо ньо­го здійснювати непотрібно.

Форми управління

Окремо слід зупинитись на формах управління.

Так, СК зга­дує про збереження та використання. Вбачається, що це не єди­ні дії по управлінню майном.

На це вказує низка положень СК та ЦК України, а зокрема ч. 2, 3, 4 ст. 177 СК України, а також ст. 72 ЦК України.

До таких дій варто також віднести користування май­ном, розпорядження ним у випадках та в порядку, передбаченому законодавством, здійснення необхідних дій та витрат по утриманню майна тощо.

Загалом назвати усі форми використання мабуть буде неможливо, однак необхідно пам’ятати, що управління в даному випадку не обмежується названими у ч. 1 ст. 171 СК збереженням та використанням.

Важливо аби форми управління якими б вони не були передбачали забезпечення інтересів та потреб дитини.

Право малолітньої ди­тини самостійно визначити свої потреби та інтереси

Слід відмітити, що СК також передбачено, якщо малолітня ди­тина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та ін­тереси.

Дана норма заснована на ч. З ст. 72 ЦК України, де міс­титься положення аналогічного змісту.

Однак на практиці дане по­ложення при вчиненні правочинів із відчуження батьками майна, яке належить їх неповнолітнім дітям, може створювати умови для визнання таких договорів недійсними у зв’язку з тим, що думка дітей не була врахована.

Тим самим для адвокатів створюються умови для широкого застосування положень даної частини комен­тованої статті.

Потрібно сказати, що ідея врахування інтересів дитини при здійсненні управління майном проводиться законодавцем доволі послідовно.

Про це свідчить і положення ч. 2 ст. 171 СК України, де передбачено, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Також, ст. 171 СК України, а саме норми ч. ч. 2, 3, 4 і 5 сто­суються вчинення батьками, які зачіпають інтереси малолітньої чи неповнолітньої дитини чи стосуються майна останньої.

Участь органів опіки та піклування

Так ч. 2 пе­редбачено, що батьки малолітньої дитини не мають права без до­зволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

• укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
• видавати письмові зобов’язання від імені дитини;
• відмовлятися від майно­вих прав дитини.

Крім того, СК України, а саме ч.З ст.171передбачає вчинення самою неповнолітньою особою правочинів, передбачених частиною другою цієї статті.

Однак умовами при цьому виступають наявність дозволу батьків та дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл батьків на розпорядження майном

Щодо дозво­лу батьків, то останній надається як правило в письмовій формі або оголошується у присутності нотаріуса, про що робиться відповід­ний запис.

Разом в окремих випадках законодавством вимагається саме письмового дозволу, який нотаріально посвідчується.

Так при вчиненні неповнолітньої особи щодо нерухомого майна чи тран­спортних засобів ч. 2 ст. 32 ЦК України передбачає наявність саме такого дозволу батьків.

А тому реалізація неповнолітніми особами правочиноздатності повинна здійснюватись з урахуванням вимог як ст. 177 СК України, так і ст. 32 ЦК України.

Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збе­реження її права на житло.

Таке гарантування за логікою повинно передбачати підтвердження того, що правочин спрямований на за­безпечення інтересів дитини.

Вбачається, що таким підставами можуть бути бажання примноження майна, реалізація з метою ку­півлі більш кращого житла або внесення отриманих коштів на де­позит, відкритий на ім’я дитини, тощо.

При цьому батьки мають виходити з права дитини на житло з тим, аби дитина у разі потреби отримала житло у власність.

Тому гарантія має містити конкретні відомості про те, що такий правочин спрямований суто на забез­печення інтересів дитини і його вчинення дозволить дитині гаран­товано отримати житло у подальшому, або відповідно до вартості житла, що було предметом правочину, суму, обраховану з ураху­ванням інфляційних процесів.

Узгодження прав на розпорядження майном між батьками

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малоліт­ньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків.

При цьому другий з батьків, відповідно до цієї ж частини коментованої статті, має право звернутися до суду з вимогою про визнання право­чину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Дана нор­ма доповнює ч. 2 ст. 32 ЦК України і свою сферу поширює тільки на малолітніх дітей.

Треба також звернути увагу на те, що, якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, можуть бути вчинені без його згоди.

Також, СК України, а саме ч.б ст. 171 врегульовує питання роз­поділу повноважень щодо управління майном дитини.

Зокрема, вважається, що батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

При цьому вони вправі домовитись про спільне вирішення усіх пи­тань або погодити, що управління майном дитини буде здійснювати один з батьків.

Така домовленість не передбачає укладення договору між батьками у письмовій формі, а тому достатньо усної домовле­ності.

Разом з тим, коли майно, щодо якого встановлено управлін­ня, вимагає значних організаційних, матеріальних та інших витрат з боку одного з батьків, доцільно встановити порядок здійснення управління таким майном з метою недопущення виникнення спорів у майбутньому щодо витрат на дане майно та їх компенсації.

Спори щодо управ­ління майном дитини

У разі і зникнення таких спорів (які виникають між батьками щодо управ­ління майном дитини), вони можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом відповідно до правил підсудності.

З огляду на те, що майно перебувало у власності дитини, а батьки лише здійснювали управління ним, після припинення такого управління батьки зобов’язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього (ч. 7 ст. 177).

Такий висновок витікає з правової природи прав власника на майно та сутності кон­струкції управління майном, передбаченої ЦК України.

Крім цьо­го, відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦК України продукція, плоди і доходи належать власникові, якщо інше не передбачено договором або за­коном.

Наведене дозволяє зробити висновок про невідповідність її положень правилам статті 171 СК в частині того, що повинно по­вертатись після припинення управління майном.

Сімейний кодекс згадує тільки про доходи, упускаючи при цьому плоди і продукцію.

Вбачається, що ця прогалина повинна бути заповнена шляхом до­повнення СК України відповідними положеннями.

Зазначена обста­вина є особливо актуальною у випадку, коли неповнолітня дитина є учасником господарського товариства або власником цінних порід тварин (наприклад коней, голубів, котів, собак тощо).

Підстави для припинення управління майном

Щодо підстав припинення управління вбачається, що такими може стати досягнення повноліття або надання цивільної дієздат­ності, загибель майна в силу непереборної сили, а також інші випад- ки передбачені законодавством.

Неналежне виконання батьками своїх обов’язків щодо управ­ління майном дитини є підставою для покладення на них обов’язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Неналежним виконанням слід визнати управління майном в супереч інтересам дитини, або без­господарне управління майном, або завдання шкоди майну дитини.

При цьому факт неналежного управління повинен бути встановле­ний і доведений у судовому порядку.

Консультація адвоката по сімейним справам при управлінні майном дитини

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при управлінні майном дитини, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про управління майном дитини на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про управління майном дитини! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про управління майном дитини, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Управління майном дитини”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Встановлення походження дитини;
2. Визнання батьківства через суд;
3. Батьківські обов’язки;
4. Адвокат при оспорюванні батьківства;
5. Позбавлення батьківських прав;
6. Майнові правовідносини батьків та дітей;
7. Договори батьків щодо дітей;
8. Права батьків і дітей на майно;
9. Правове регулювання транснаціональних відносин батьків та дітей.