Види немайнових відносин батьків та дітей

Поняття та види особистих немайнових відносин батьків та дітей

Сі­мейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками і дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утриман­ня.

Говорячи про реалізацію батьківських прав необхідно зазначи­ти, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи були вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Які майнові правовідносини батьків і дітей? Які поняття та види особистих немайнових відносин батьків та дітей? Які підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Немайнові права та обов’язки батьків та дітей

В свою чергу діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи були вони у шлюбі між собою.

Особисті немайнові правовідносини батьків і дітей – це сус­пільні відносини, що складаються між матір’ю, батьком і дитиною з приводу особистих немайнових благ, зокрема, прізвища, імені, по- батькові дитини, місця її проживання, виховання дитини тощо.

Зміст особистих немайнових правовідносин батьків і дітей скла­дають їх особисті немайнові права та обов’язки.

Батьківські права – це сукупність суб’єктивних прав, що нале­жать матері, батькові дитини, заснованих на походженні дитини від цієї особи, засвідченому державним органом ДРАЦС у встановлено­му законом порядку.

Права та обов’язки батьків та дітей в адвокатській діяльності

У доктрині сімейного права значна увага приділяється класифі­кації особистих немайнових прав батьків і дітей, яка проводиться за різними критеріями:

• право і обов’язок батьків визначати особисто-правовий статус дітей (ім’я, прізвище, по батькові, а в певних випадках – громадянство та національність);
• право і обов’язок батьків представляти своїх дітей;
• право і обов’язок батьків визначати місце проживання;
• право і обов’язок батьків виховувати своїх дітей.

Існує інша класифікація, де зазначається, що до осо­бистих прав батьків відносяться:

1. право вибирати при народженні дитини ім’я, по батькові та встановлювати прізвище;
2. право виховувати, навчати та спілкуватися з дитиною;
3. право представляти і захищати інтереси дітей.

Особисті немайнові права батьків:

• право на визначення імені, по батьків та прізвища дитини;
• право на зміну прізвища дитини;
• право на виховання дитини;
• право на спілкування з дитиною;
• право на представництво і захист прав та інтересів дитини;
• право на ви­значення місця проживання малолітньої дитини;
• право на віді­брання малолітньої дитини від інших осіб;
• право надавати згоду на усиновлення своєї дитини іншою особою.

До особистих немайнових обов’язків батьків можна віднести:

• забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу здоров’я;
• зареєструвати народження дитини в державному органі ДРАЦС;
• обов’язки щодо виховання та розвитку дитини.

Звичайні права батьків

В літературі виділяють також звичайні права батьків (тоб­то, такі суб’єктивні права батьків, які здійснюються в загальному порядку без пріоритету перед іншими особами) та переважні пра­ва батьків (тобто, такі суб’єктивні права батьків, що надають мож­ливість їх носіям мати та здійснювати такі права у пріоритетному порядку перед іншими учасниками сімейних правовідносин).

Як приклад, до першого випадку можна віднести право батьків на пред­ставництво і захист прав та інтересів дитини, а в другому – пере­важне право батьків на особисте виховання дитини перед іншими особами (ч. 1 ст. 151 СК України), переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними (ч. 1 ст. 163 СК України) тощо.

Осо­бисті немайнові права дитини

Особисті немайнові права дитини – це суб’єктивні права, що на­лежать дитині з моменту народження або в силу закону до досягнен­ня нею повноліття, об’єктом яких є особисті блага і які спрямовані на забезпечення її сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Аналіз глави 13 СК України, яка закріплює особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей, дає змогу виділити наступні осо­бисті немайнові права дитини:

• право на визначення імені, по бать­ків та прізвища;
• право на зміну прізвища та по батькові;
• право на належне батьківське виховання;
• право на захист своїх прав та інтересів;
• право на спілкування з батьками;
• право на визначен­ня місця проживання;
• право висловлювати свою думку і бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто, та питань сім’ї.

Реалізація батьківських прав та обов’язків

Щодо реалізації батьківських прав та обов’язків, то вона по­чинається ще з пологового будинку. Так, ст. 143 СК України вста­новлює обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я. Дитина може бути залишена бать­ками у пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров’я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або іншого лікувального закладу, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.

Батьки зобов’язані відразу, але не пізніше одного місяця зареє­струвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєстру­вати народження дитини.

При цьому реєстрація провадиться за за­явою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Реєстрація народження дитини проводиться дер­жавним органом ДРАЦС з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Загальні правила вибору імені, прізвища та по батькові дитини

В коло особистих прав дитини входить право на власне ім’я.

Вибір імені дитини – це і особисте право батьків, яке вони реалізу­ють за взаємною згодою.

Загальні правила вибору імені, прізвища та по батькові дитини закріплюються в статтях 145 — 147 СК України, які зводяться до наступного:

1. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть при­своїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
2. Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, на­родженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності до­бровільного визнання батьківства, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дане не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить мати і (або) бать­ко. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися орга­ном опіки та піклування або судом.
3. По батькові дитини визначається за іменем батька.

По бать­кові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умо­ви, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком:

1. У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізви­ще дитини, яка не досягла семи років.
2. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.
3. У разі зміни прізвища одного з батьків, прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
4. У разі заперечень одного з батьків щодо зміни прізвища дитини, спір між ними щодо такої зміни може вирішува­тися органом опіки та піклування.

При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інте­ресам дитини. У разі зміни імені батька, по батькові дитини, якій виповнило­ся чотирнадцяти років, змінюється за її згодою.

Сім’я – це першооснова розвитку дитини як особистості.

Виховання дитини в сім’ї – важливий, складний і багатогранний про­цес.

Спілкування членів сім’ї різних поколінь передбачає певний не обмежений часом, вплив більш зрілих за віком батьків на молодь. Саме сім’я у першу чергу повинна залучати дітей до освіти, куль­тури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Обов’язок по вихованню дітей закон покладає на батьків.

Для цього вони наділяються батьківськими правами, основним з яких є право на виховання та розвиток дитини.

Батьківські обов’язки щодо виховання та розвитку дітей

Так стаття 150 СК України вста­новлює загальні батьківські обов’язки щодо виховання та розвитку дітей.

Батьки зобов’язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я ди­тини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Вони зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, го­тувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дити­ну.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

Закон забороняє будь-які види експлуатації батьками своєї ди­тини, а також фізичні покарання дитини батьками, або застосуван­ня ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на осо­бисте виховання дитини. Вони мають право залучати до виховання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою бать­ків.

Суперечка щодо місця проживання дитини

Місце проживання дитини у віці від десяти років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки прожива­ють окремо, місце проживання дитини, якій виповнилося 14 років, визначається нею самою.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживан­ня дитини суд бере до уваги:

• ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків;
• особисту прихильність дитини до кожного з них;
• вік дитини;
• стан її здоров’я та інші обставини, що мають іс­тотне значення.

Суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто:

• не має самостійного доходу;
• зловживає спиртними на­поями або наркотичними засобами;
• може своєю аморальною пове­дінкою зашкодити розвиткові дитини.

Якщо суд визнав, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу діда, баби або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути пе­редана для проживання комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана для проживання з жодною з цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постано­вити рішення про відібрання дитини від особи, з якою проживає, і передання для опікування органові опіки та піклування.

Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди дру­гого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішен­ня суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дити­ни і повернення її тому, з ким вона проживала.

Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створювало реальну небезпеку для її життя та здоров’я.

Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Батьки мають право ви­магати відібрання дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Суд може відмовити у віді­брані малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам (стаття 163 СК України).

Особистим немайновим правам та обов’язкам батьків відповіда­ють зустрічні права та обов’язки дітей.

Право дитини на свою думку

Так, наприклад, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її ви­ховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а та­кож спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Консультація адвоката по сімейним справам про види немайнових відносин батьків та дітей

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи про види немайнових відносин батьків та дітей, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про види немайнових відносин батьків та дітей на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про види немайнових відносин батьків та дітей! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про види немайнових відносин батьків та дітей, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Види немайнових відносин батьків та дітей”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Встановлення походження дитини;
2. Визнання батьківства через суд;
3. Батьківські обов’язки;
4. Адвокат при оспорюванні батьківства;
5. Позбавлення батьківських прав;
6. Майнові правовідносини батьків та дітей;
7. Договори батьків щодо дітей;
8. Права батьків і дітей на майно;
9. Управління майном дитини;
10. Правове регулювання транснаціональних відносин батьків та дітей.