Право на шлюб неповнолітніх осіб

Право на шлюб неповнолітніх осіб

Шлюб укладається в державних органах реєстрації актів ци­вільного стану.

Державна реєстрація встановлюється для забез­печення стабільності відносин між чоловіком та жінкою, охорони прав та інтересів подружжя, їх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Хто може подати заяву на реєстрацію шлюбу замість самих наречених? Скільки часу спливає між поданням заяви та фактичною реєстрацією шлюбу? Чи втрачає чинності заява, якщо реєстрація шлюбу не відбулася у назначену дату?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Подача заяви про реє­страцію шлюбу

Чоловік та жінка, які вирішили укласти шлюб, особисто пода­ють заяву про реєстрацію шлюбу в будь-який державний орган реє­страції актів цивільного стану за їх бажанням.

Якщо чоловік та (або) жінка не можуть з поважних причин особисто подати заяву про реє­страцію шлюбу в орган РАЦС, то таку заяву можуть подати їх пред­ставники, повноваження яких повинні бути нотаріально посвідчені (ст. 28 СК).

Орган РАЦС зобов’язаний ознайомити осіб, що подали заяву про реєстрацію шлюбу з їх правами та обов’язками як майбутнього подружжя та батьків, та попередити про відповідальність за прихо­вання перешкод для реєстрації шлюбу.

Сама по собі подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку вступу у шлюб, оскільки кожна з осіб може реалі­зувати своє особисте немайнове право на укладення шлюбу (ст. 23 СК України), зокрема, надати заяву до державного органу РАЦС про його реєстрацію, проте наявність такої заяви не свідчить та не гарантує того, що шлюб буде зареєстрований, адже кожен з нарече­них має право відмовитися від реалізації свого немайнового права на шлюб, і відповідно, від реєстрації шлюбу.

Відмова від реєстрації шлюбу

Враховуючи, що вступ у шлюб є добровільним волевиявленням чоловіка та жінки (ст. 24 СК України), у зв’язку з чим примушення їх до шлюбу не дозволя­ється, наречені мають право у будь-який час до реєстрації шлюбу відмовитися від його реєстрації.

Відповідно до ч. З ст. 31 СК України подача заяви не створює обов’язку для наречених брати шлюб, хоча і закріплює обов’язок особи, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні ви­трати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстра­ції шлюбу і весілля (наприклад, вартість весільного одягу, каблучки, завдаток за весілля в ресторані тощо).

При цьому не має значення, хто реально поніс ці витрати – сама особа, що бажала зареєструвати шлюб, її батьки чи інші родичі або навіть знайомі.

Відшкодуванню підлягають лише реальні витрати, що понесла одна із сторін, яка мала намір вступити у шлюб, у зв’язку з чим мо­ральна шкода, спричинена відмовою від реєстрації шлюбу, не від­шкодовується, що є цілком логічним.

При цьому під час розгляду справ у суді про відшкодування зазначених вище витрат можуть виникати певні труднощі, пов’язані з доведенням наявності реаль­них збитків і їх обґрунтуванням, тобто наявність реальних витрат позивач повинен підтвердити документами (чеками, квитанція­ми, банківськими видатковими ордерами тощо), а також показами свідків.

Однак ч. 4 ст. 31 СК України передбачає виняток з цього пра­вила, зокрема, такі витрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, приховання нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).

Існування за­значеної норми надає можливість нареченому (нареченій) відмови­тися від реєстрації шлюбу без наслідків, передбачених ч. З ст. 31 СК України, якщо така відмова була викликана певними обстави­нами несумлінної сторони (наприклад, аморальна поведінка, наяв­ність судимості, наявність дитини, хвороба тощо), тобто наявність обставин, які можуть суттєво вплинути на рішення нареченої (на­реченого) укласти шлюб.

У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв’язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом.

Зазначена норма носить диспозитивний характер, оскільки лише надає можливість дарувальнику вимагати повернення подарунку від особи, з якою він мав реєструвати шлюб, у разі відмови її від шлюбу, проте звертатися до суду з позовом є правом, а не обов’язком дарувальника.

При цьо­му у разі розірвання договору обдарований зобов’язаний повернути річ, яка була йому подарована, а якщо вона не збереглася – відшко­дувати її вартість.

Строки реєстрації шлюбу

Шлюб реєструється після закінчення одного місяця з дня подачі особами заяви про реєстрацію шлюбу.

При наявності поважних при­чин керівник державного органу РАЦС дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку.

У випадках вагітності нареченої, наро­дження нею дитини, а також якщо існує безпосередня загроза для життя чоловіка або жінки, шлюб реєструється в день подачі заяви.

Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, то заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після закінчення трьох мі­сяців з дня її подання.

Шлюбний вік

Стаття 22 СК встановлює шлюбний вік для осіб, які беруть шлюб, який встановлюється і для чоловіка, і для жінки у вісімнад­цять років.

Встановлення шлюбного віку пояснюється не тільки тим, що особа, яка прагне зареєструвати шлюб, повинна досягти статевої зрілості, а це пов’язується з тим, що особа повинна досягти відповідного фізичного, психологічного, розумового, морального та соціального розвитку.

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, ма­ють досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

СК України не встановлює ніяких обмежень щодо різниці у віці між особами, що бажають зареєструвати шлюб, а також віку, по досягненні якого особа не може одружитися.

Слід зазначити, що СК запровадив відносно нову правову кате­горію – «право на шлюб» повнолітній особі, оскільки щодо неї не вирішується питання щодо зниження шлюбного віку (яке регулю­вала ст. 16 КпШС України), а їй лише надається право на шлюб або з моменту досягнення шлюбного віку, або з моменту винесення су­дом рішення, якщо буде встановлено, що таким чином захищаються її інтереси.

Суд розглядає заяву за правилами окремого, проваджен­ня передбаченими ЦПК України, повідомивши про це батьків і піклувальників неповнолітньої особи.

Консультація адвоката по сімейним справам при праві на шлюб неповнолітніх осіб

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при праві на шлюб неповнолітніх осіб, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про право на шлюб неповнолітніх осіб на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про право на шлюб неповнолітніх осіб! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про право на шлюб неповнолітніх осіб, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Право на шлюб неповнолітніх осіб”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Сімейно-правова відповідальність;
2. Органи опіки та піклування у сімейних відносинах;
3. Адвокат в сімейних правовідносинах;
4. Здійснення сімейних прав;
5. Виконання сімейних обов’язків;
6. Визначення шлюбу за сімейним правом;
7. Умови та перешкоди укладання шлюбу;
8. Порядок державної реєстрації шлюбу;
9. Час та місце реєстрації шлюбу.