Підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин

Підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин

Спадкові спори – це спори, що пов’язані з вирішенням питань щодо прав та обов’язків спадкоємців.

Спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства.

Справи про спадкування роз­глядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, роз­глядається за правилами окремого провадження.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постій­ного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо (по­станова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Чи можна відразу звертатися до суду при виникненні питання щодо вирішення спадкового спору? Як пред’являються позови до кількох відповідачів? Як подавати позови до відповідача, місце реєстрації про­живання або перебування якого невідоме?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Судова практика у вирішенні спадкових спорів

Більшість проблемних питань судової практики цієї катего­рії справ вирішені у наступних документах:

• постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»;
• постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про за­хист права власності та інших речових прав»;
• лист Вищого спе­ціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгля­ду цивільних справ про спадкування»;
• постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналь­них справ від 7.02.2014 «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні»;
• лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кри­мінальних справ від 27.09.2012 № 10-1387/0/4-12 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодав­ства про власність та спадкування».

Перш ніж звернутися до суду особа має отримати постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Розгляд судом справ про спадкування

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:

• місце відкриття спадщини;
• коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
• законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України

Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 27 ЦПК.

Позови щодо права спадкування

Позови щодо права спадкування за загальними правила­ми підсудності подаються до суду за зареєстрованим у встановлено­му законом порядку місцем її проживання або перебування фізичної особи-відповідача, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських фор­мувань, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Так, перед­бачена виключна підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою. Позови креди­торів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоєм­цями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

Позови до відповідача, місце реєстрації про­живання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцез­находженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстро­ваним його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнахо­дженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим міс­цем його проживання чи перебування в Україні.

Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотарі­уса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягне­ного за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

Позови до кількох відповідачів, які про­живають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибо­ром позивача.

Новою редакцією ЦПК України передбачено «врегулювання спору за участю судді», яке проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Наприклад, спадкоємці можуть на цій ста­дії дійти згоди та укласти мирову угоду.

Цікаво, що на стадії обгово­рення змін до ЦПК, пропонувалось передбачати можливість врегу­лювання спору за участі судді у справах, що виникають із сімейних правовідносин та спорів щодо спадкування, незалежно від наявнос­ті відповідних заяв сторін.

Від такої ідеї згодом відмовились.

Справи про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини

Однією з найпоширеніших категорій спадкових справ є справи про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, ч. З ст. 1272 ЦК України передбачає можливість визначення додатко­вого строку для прийняття спадщини шляхом звернення з відповід­ним позовом до суду.

Суди відкривають провадження у такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщи­ну, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати пись­мову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину(постанова пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Підставою для такого позову є поважність причини пропуску строку на прийняття спадщини.

Так, Верховний суд України, розглядаючи цивільну справу (№6-1486цс15 від 4.11.2015) постановив, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спад­коємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

В іншій справі Верховний суд України, розглядаючи цивільну справу (№ 6-1320цс17 від 23.08.2017) постановив, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для вста­новлення додаткового строку для прийняття спадщини.

В даному випадку суди апеляційної та касаційної інстанції не врахували тих фактів, що спадкоємець не є родичем спадкодавця за заповітом, по­відомлення про смерть останнього не публікувались у регіональ­ній пресі, що підтверджується відповідною довідкою, нотаріусом у порушення вимог ст. 63 Закону України «Про нотаріат» не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом, про існування заповіту та відкриття спадщини йому стало відомо лише після того, як позивач за первісним позовом звернувся до суду з по­зовом про визнання заповіту недійсним.

В окремому проваджені розглядаються заяви спадкоємців, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів та у разі відсутності спору.

Cуд розглядає в порядку окремого прова­дження справи, в тому числі, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; визнання спадщини відумерлою.

Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою від­бувається за правилами ст.ст. 334-338 ЦПК України.

Види спадкових справ для розгляду у суді

Cуд розглядає справи про встановлення фак­ту (наводяться тільки справи, які можуть стосуватися спадкових прав):

• родинних відносин між фізичними особами;
• перебування фізичної особи на утриманні;
• реєстрації шлюбу, розірвання шлю­бу, усиновлення;
• проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;
• належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазна­чені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, міс­цем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про на­родження або в паспорті;
• народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивіль­ного стану факту народження;
• смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів ци­вільного стану факту смерті;
• смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження можуть розглядатися заяви про належність правовстановлюючого документу.

Проте судам по­трібно враховувати, що якщо нотаріусом відмовлено особі в оформ­ленні права на спадщину (видачі, свідоцтва про право на спадщину), вона може звернутися до суду за захистом своїх прав (ухвала ВССУ від 11 травня 2011 року у справі № 6-3629.10).

Консультація адвоката по сімейним справам про підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи про підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Підвідомчість і підсудність спорів спадкових правовідносин”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Адвокат по спадковим справам;
2. Джерела спадкового права;
3. Норми цивільного законодавства у спадкових правовідносинах;
4. Поняття спадкування та його види;
5. Послуги адвоката при встановленні факту спадкування;
6. Сторони спадкового договору;
7. Зміст спадкового договору;
8. Зміна і припинення спадкового договору;
9. Підвідомчість і підсудність сімейних спорів;