- Відмова від прийняття спадщини
- Адвокат по сімейним справам
- Строки прийняття або відмови від прийняття спадщини
- Способи відмови від прийняття спадщини
- Адресна та безадресна відмова від прийняття спадщини
- Прийняття або відмова від спадщини за законом
- Юридична доля спадщини у випадку її неприйняття одним зі спадкоємців
- Неможливість відмовитися від спадщини
- Консультація адвоката по сімейним справам при відмові від прийняття спадщини
- Найчастіші питання адвокату
Відмова від прийняття спадщини
Згідно з цивільним законодавства з часу відкриття спадщини у спадкоємців разом з правом на прийняття спадщини виникає і право на відмову від спадщини, як за заповітом, так і за законом.
Право на відмову від прийняття спадщини регулюється ст. 1273 ЦК України.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, а саме:
- протягом загального строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
- протягом спеціального строку у три місяці, який встановлюється за обставин, якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, і такий строк починає спливати з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Прийняти або не прийняти спадщину це право, а не обов’язок спадкоємця.
Адвокат по сімейним справам
На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.
Строки прийняття або відмови від прийняття спадщини
Отже, встановлені у ст. 1270 ЦК України строки для прийняття спадщини мають значення, як для прийняття спадщини, так і для відмови від неї.
Початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває своє суб’єктивне право на спадкування.
Згідно з чинним законодавства особа, яка мала право на спадкування, але в межах строку для прийняття спадщини не подала заяву про прийняття спадщини, ще не вважається такою, що відмовилася від спадщини.
Тому неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку і подання заяви про відмову від спадщини це не одне і теж саме.
Способи відмови від прийняття спадщини
Можна виділити два способи відмови від прийняття спадщини:
- фактична відмова, тобто неприйняття спадщини протягом строку для прийняття спадщини;
- юридична відмова – подання заяви нотаріусу про відмову від прийняття спадщини.
У ч. 5 ст. 1269 ЦК України зазначено, що особа яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Право на відмову від прийняття спадщини та реалізацію даного права також необхідно відрізняти від неприйняття спадщини, оскільки в першому випадку особа реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини, а в іншому – не здійснює право на прийняття спадщини, для реалізації якого встановлений строк (строк для прийнята спадщини), після закінчення якого припиняється суб’єктивне цивільне право на прийняття спадщини.
Адресна та безадресна відмова від прийняття спадщини
Виходячи зі змісту ст. 1273 ЦК України, можна виділити дві різні відмови від прийняття спадщини.
Перша – безадресна, тобто без зазначення особи, на користь якої вона зроблена.
У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині.
Друга відмова від прийнята спадщини – адресна.
У заяві, що подається спадкоємцем до нотаріуса, він могти визначити коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова.
У такому випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з відмовою від спадщини без зазначення особи, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями за законом або за заповітом, а переходить лише до тих із них, які вказані у заяві на відмову від спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь іншого спадкоємця, вказаного у заповіті.
З цього випливає, що відмова від спадщини одного зі спадкоємців за заповітом може передбачати за собою для інших спадкоємців за заповітом не тільки прибутки, але й обтяження у спадщині.
Спадкоємець за заповітом не може відмовитися на користь спадкоємця за законом, оскільки він нібито пов’язаний волею заповідача, який розпорядився майном на свій розсуд.
У частині 4 ст. 1274 ЦК України зазначено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, то спадкоємець, який має право спадкування за цим заповітом, вправі відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.
У випадку, коли не має інших спадкоємців за заповітом, відмова від спадщини може бути лише безадресною.
Слід також враховувати, що до спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов’язкову частку (ст. 1241 ЦК України).
У нормах ЦК України про відмову від прийняття спадщини не згадується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову частку, відмовитися від неї.
Вважаємо, що такий спадкоємець не може відмовитися на користь інших спадкоємців, оскільки його право є суто особистим правом.
Оскільки це право зумовлене його неповноліттям чи непрацездатністю, то така відмова від обов’язкової частки спадщини буде суперечити її призначенню.
Пропонуємо доповнення до ст.1274 ЦК України положенням наступного змісту: «Не допускається спрямована відмова від обов’язкової частки на користь інших спадкоємців».
Отже, відмова від обов’язкової частки у спадщині має бути безадресною.
Прийняття або відмова від спадщини за законом
Спадкоємець, який відмовився від своєї обов’язкової частки, може прийняти спадщину за законом.
Згідно ч.2 ст. 1274 ЦК України, якщо спадщина відкривається за законом, то спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги.
Існує думка, що відмова від прийняття спадщини на користь онуків або правнуків спадкодавця може мати місце тільки в тому випадку, якщо вони є спадкоємцями за заповітом або за законом за правом представлення.
Вважаємо таку думку помилковою.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п’яту чергу право на спадкування за законом мають усі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, куди підпадають і онуки спадкодавця, оскільки є родичами другого ступеня споріднення.
З цього випливає, що можлива відмова від прийняття спадщини на користь зазначених осіб.
Отже, підтримуємо позицію про необхідність в уточненні ч. 2 ст. 1274 ЦК України шляхом надання права відмови спадкоємцю за законом на користь будь-якої особи за законом незалежно від черги.
Юридична доля спадщини у випадку її неприйняття одним зі спадкоємців
У ЦК України недостатньо чітко визначена юридична доля спадщини у випадку неприйняття спадщини одним зі спадкоємців за заповітом за наявності інших спадкоємців за заповітом, рівно як і усунення від спадкування одного зі спадкоємців за заповітом за наявності інших спадкоємців за заповітом.
У статті 1275 ЦК України зазначено, що частка, від якої відмовився один зі спадкоємців за заповітом, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними рівними частками.
Але ст. 1275 ЦК України не передбачає випадки, якщо все майно заповідано, й кому у цьому разі перейде частина спадщини спадкоємця, який за певних умов її не прийняв.
На це питання можна знайти відповідь у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року.
У Постанові є посилання на ч. 2 ст. 1223 ЦК України, відповідно до якого спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом.
Це положення слід розуміти як таке, що належить даним особам у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом і за умови, що заповіт складено на все майно.
За «аналогією закону» на користь висновку про перехід права на спадкування до спадкоємців за заповітом можна використати також положення ст. 1245 ЦК України про те, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Згідно ч.5 ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Але слід зазначити, що фактично це положення закону суперечить положенню ст. 1274 ЦК України, оскільки за своєю суттю відмова від спадщини на чиюсь користь є відмовою з певною умовою, оскільки належна спадкоємцю частка переходить не до всіх спадкоємців за заповітом, а лише до конкретного суб’єкта, а саме спадкоємця за заповітом.
Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо у заяві зазначено, що особа відмовляється від прийняття всієї спадщини, це означає, що вона відмовилася від спадкування як за законом, так за заповітом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1275 ЦК України особа, яка відмовилась від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляється права на спадкування за законом, тобто, якщо у заяві зазначено, що особа відмовляється від спадкування за заповітом, це не означає, що вона відмовилася від спадкування за законом, і навпаки.
Відмова від спадкування за законом і за заповітом не є відмовою від права на обов’язкову частку у спадщині.
Неможливість відмовитися від спадщини
Не допускається відмова від прийняття спадщини на користь спадкоємця, який раніше відмовився від прийняття спадщини, за умови, якщо він не відкликав свою відмову в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 1273 ЦК України.
Також не допускається адресна відмова від прийняття спадщини на користь осіб, зазначених у ст. 1224 ЦК України.
Негідні спадкоємці в силу ст. 1224 ЦК України не мають права спадкувати, а отже, не належать до числа спадкоємців за законом або за заповітом.
На користь таких осіб не можливо спрямувати відмову від прийняття спадщини.
Але винятком вважається випадок, передбачений абз. 2 ч. 1 зазначеної статті. Відмова від права на спадкування батьків припиняє можливість спадкування дітьми за правом представлення.
Спадкоємець, який у межах строків для прийняття спадщини згідно зі ст. 1274 ЦК України подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, має право відкликати її так само як і заяву про відмову без зазначення особи, на користь якої вона зроблена (ч. 6 ст. 1273 ЦК України).
Відмова від прийняття спадщини без зазначення особи, на користь якої вчинена така відмова, має набирати чинності після закінчення строку для прийняття спадщини, що випливає зі змісту ч. 6 ст. 1273 ЦК України.
Законодавство передбачає можливість спадкоємців відкликати подану заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини може бути відкликана особою, яка її подала, її батьками (усиновлювачами), якщо спадкоємцем є малолітня особа, або опікуном (якщо спадкоємець – недієздатна особа) з будь-яких причин у строк, що встановлений для прийняття спадщини, тобто – шість місяців.
Консультація адвоката по сімейним справам при відмові від прийняття спадщини
Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при відмові від прийняття спадщини, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах у сфері сімейного права.
Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про відмову від прийняття спадщини на Вашу користь!
Чим може допомогти сімейний юрист:
- вибрати правильну тактику розв’язання Вашого питання;
- швидко зібрати необхідний пакет документів;
- супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
- досягти бажаного результату за короткий термін.
Для того, щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).
Не затягуйте з питанням про відмову від прийняття спадщини, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.
Найчастіші питання адвокату
Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Відмова від прийняття спадщини”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни у сфері законодавства України та актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.
Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:
- Поняття заповіту, право на заповіт, коло спадкоємців за заповітом;
- Форма, порядок складання, зміна та скасування заповіту;
- Участь адвоката при визнанні заповіту недійсним;
- Спадкування за заповітом. Зміст заповіту;
- Види заповітів та особливості їх виконання;
- Право на обов’язкову частку у спадщині;
- Підстави та порядок спадкування за законом;
- Коло спадкоємців за законом;
- Спадкування за правом представлення;
- Зміст заповіту померлого між спадкоємцями.