Відмова від прийняття спадщини

Відмова від прийняття спадщини

Згідно з цивільним законодавства з часу відкриття спадщи­ни у спадкоємців разом з правом на прийняття спадщини виникає і право на відмову від спадщини, як за заповітом, так і за законом.

Право на відмову від прийняття спадщини регулюється ст. 1273 ЦК України.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмови­тися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого стат­тею 1270 ЦК України, а саме:

• протягом загального строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
• протягом спеціального строку у три місяці, який встановлюється за обставин, якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від непри­йняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємця­ми, і такий строк починає спливати з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Прийняти або не прийняти спадщину це право, а не обов’язок спадкоємця.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Як відмовитись від спадщини? Скільки коштує відмова від спадщини? Як подати заяву на відмову від спадщини?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Строки прийняття або відмови від прийняття спадщини

Отже, встановлені у ст. 1270 ЦК України строки для прийняття спадщини мають значення, як для прийняття спадщини, так і для відмови від неї.

Початок перебігу строку відмови від при­йняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває своє суб’єктивне право на спадкування.

Згідно з чинним законодавства особа, яка мала право на спадкування, але в межах строку для при­йняття спадщини не подала заяву про прийняття спадщини, ще не вважається такою, що відмовилася від спадщини.

Тому неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку і по­дання заяви про відмову від спадщини це не одне і теж саме.

Способи відмови від прийняття спадщини

Можна виділити два способи відмови від прийняття спадщини:

• фактична відмова, тобто неприйняття спадщини протягом строку для прийняття спадщини;
• юридична відмова – подання заяви но­таріусу про відмову від прийняття спадщини.

У ч. 5 ст. 1269 ЦК України зазначено, що особа яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати заяву про прийнят­тя спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Право на відмову від прийняття спадщини та реалізацію да­ного права також необхідно відрізняти від неприйняття спадщини, оскільки в першому випадку особа реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини, а в іншому – не здійснює право на при­йняття спадщини, для реалізації якого встановлений строк (строк для прийнята спадщини), після закінчення якого припиняється суб’єктивне цивільне право на прийняття спадщини.

Адресна та безадресна відмова від прийняття спадщини

Виходячи зі змісту ст. 1273 ЦК України, можна виділити дві різ­ні відмови від прийняття спадщини.

Перша – безадресна, тобто без зазначення особи, на користь якої вона зроблена.

У такому випад­ку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині.

Друга відмова від прийнята спадщини – адресна.

У заяві, що по­дається спадкоємцем до нотаріуса, він могти визначити коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова.

У такому випадку на­слідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з відмовою від спадщини без зазначення особи, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподі­ляється порівну між усіма спадкоємцями за законом або за запові­том, а переходить лише до тих із них, які вказані у заяві на відмову від спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь іншого спадкоємця, вка­заного у заповіті.

З цього випливає, що відмова від спадщини одно­го зі спадкоємців за заповітом може передбачати за собою для ін­ших спадкоємців за заповітом не тільки прибутки, але й обтяження у спадщині.

Спадкоємець за заповітом не може відмовитися на ко­ристь спадкоємця за законом, оскільки він нібито пов’язаний волею заповідача, який розпорядився майном на свій розсуд.

У частині 4 ст. 1274 ЦК України зазначено, якщо заповідач підпризначив спад­коємця, то спадкоємець, який має право спадкування за цим запо­вітом, вправі відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

У випадку, коли не має інших спадкоємців за заповітом, відмова від спадщини може бути лише безадресною.

Слід також враховувати, що до спадкування за заповітом мо­жуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов’язкову частку (ст. 1241 ЦК України).

У нормах ЦК України про відмову від прийняття спадщини не зга­дується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову част­ку, відмовитися від неї.

Вважаємо, що такий спадкоємець не може відмовитися на користь інших спадкоємців, оскільки його право є суто особистим правом.

Оскільки це право зумовлене його неповно­літтям чи непрацездатністю, то така відмова від обов’язкової частки спадщини буде суперечити її призначенню.

Пропонуємо доповне­ння до ст.1274 ЦК України положенням наступного змісту: «Не до­пускається спрямована відмова від обов’язкової частки на користь інших спадкоємців».

Отже, відмова від обов’язкової частки у спад­щині має бути безадресною.

Прийняття або відмова від спадщини за законом

Спадкоємець, який відмовився від своєї обов’язкової частки, може прийняти спадщину за законом.

Згідно ч.2 ст. 1274 ЦК України, якщо спадщина відкривається за законом, то спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги.

Існує думка, що відмова від прийняття спадщини на ко­ристь онуків або правнуків спадкодавця може мати місце тільки в тому випадку, якщо вони є спадкоємцями за заповітом або за за­коном за правом представлення.

Вважаємо таку думку помилковою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п’яту чергу пра­во на спадкування за законом мають усі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, куди підпадають і онуки спадко­давця, оскільки є родичами другого ступеня споріднення.

З цього випливає, що можлива відмова від прийняття спадщини на користь зазначених осіб.

Отже, підтримуємо позицію про необхідність в уточненні ч. 2 ст. 1274 ЦК України шляхом надання права відмови спадкоємцю за законом на користь будь-якої особи за законом неза­лежно від черги.

Юридична доля спадщини у випадку її неприйняття одним зі спадкоємців

У ЦК України недостатньо чітко визначена юридична доля спадщини у випадку неприйняття спадщини одним зі спадкоємців за заповітом за наявності інших спадкоємців за заповітом, рівно як і усунення від спадкування одного зі спадкоємців за заповітом за на­явності інших спадкоємців за заповітом.

У статті 1275 ЦК України зазначено, що частка, від якої відмо­вився один зі спадкоємців за заповітом, переходить до інших спад­коємців за заповітом і розподіляється між ними рівними частками.

Але ст. 1275 ЦК України не передбачає випадки, якщо все майно заповідано, й кому у цьому разі перейде частина спадщини спад­коємця, який за певних умов її не прийняв.

На це питання можна знайти відповідь у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року.

У Постанові є посилання на ч. 2 ст. 1223 ЦК України, відповідно до якого спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщи­ни спадкоємцями за заповітом.

Це положення слід розуміти як таке, що належить даним особам у разі неприйняття спадщини або від­мови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом і за умови, що заповіт складено на все майно.

За «аналогією закону» на користь висновку про перехід права на спадкування до спадкоємців за запо­вітом можна використати також положення ст. 1245 ЦК України про те, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Згідно ч.5 ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Але слід зазначити, що фактично це положення закону суперечить положенню ст. 1274 ЦК України, оскільки за своєю суттю відмова від спадщини на чиюсь користь є відмовою з певною умовою, оскільки належна спадкоємцю частка переходить не до всіх спадкоємців за заповітом, а лише до конкрет­ного суб’єкта, а саме спадкоємця за заповітом.

Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нота­ріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо у заяві за­значено, що особа відмовляється від прийняття всієї спадщини, це означає, що вона відмовилася від спадкування як за законом, так за заповітом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1275 ЦК України особа, яка від­мовилась від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляється права на спадкування за законом, тобто, якщо у заяві зазначено, що особа відмовляється від спадкування за заповітом, це не означає, що вона відмовилася від спадкування за законом, і навпаки.

Відмова від спадкування за законом і за заповітом не є відмовою від права на обов’язкову частку у спадщині.

Неможливість відмовитися від спадщини

Не допускається відмова від при­йняття спадщини на користь спадкоємця, який раніше відмовився від прийняття спадщини, за умови, якщо він не відкликав свою від­мову в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 1273 ЦК України.

Також не допускається адресна відмова від прийняття спад­щини на користь осіб, зазначених у ст. 1224 ЦК України.

Негідні спадкоємці в силу ст. 1224 ЦК України не мають права спадкувати, а отже, не належать до числа спадкоємців за законом або за запо­вітом.

На користь таких осіб не можливо спрямувати відмову від прийняття спадщини.

Але винятком вважається випадок, передба­чений абз. 2 ч. 1 зазначеної статті. Відмова від права на спадку­вання батьків припиняє можливість спадкування дітьми за правом представлення.

Спадкоємець, який у межах строків для прийняття спадщини згідно зі ст. 1274 ЦК України подав заяву про відмову від прийнят­тя спадщини на користь іншого спадкоємця, має право відкликати її так само як і заяву про відмову без зазначення особи, на користь якої вона зроблена (ч. 6 ст. 1273 ЦК України).

Відмова від прийняття спадщини без зазначення особи, на користь якої вчинена така від­мова, має набирати чинності після закінчення строку для прийняття спадщини, що випливає зі змісту ч. 6 ст. 1273 ЦК України.

Законодавство передбачає можливість спадкоємців від­кликати подану заяву про прийняття спадщини.

Заява про при­йняття спадщини може бути відкликана особою, яка її подала, її батьками (усиновлювачами), якщо спадкоємцем є малолітня осо­ба, або опікуном (якщо спадкоємець – недієздатна особа) з будь-яких причин у строк, що встановлений для прийняття спадщини, тобто – шість місяців.

Консультація адвоката по сімейним справам при відмові від прийняття спадщини

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при відмові від прийняття спадщини, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах у сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про відмову від прийняття спадщини на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику розв’язання Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про відмову від прийняття спадщини! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того, щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про відмову від прийняття спадщини, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Відмова від прийняття спадщини”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни у сфері законодавства України та актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Поняття заповіту, право на заповіт, коло спадкоємців за заповітом;
2. Форма, порядок складання, зміна та скасування заповіту;
3. Участь адвоката при визнанні заповіту недійсним;
4. Спадкування за заповітом. Зміст заповіту;
5. Види заповітів та особливості їх виконання;
6. Право на обов’язкову частку у спадщині;
7. Підстави та порядок спадкування за законом;
8. Коло спадкоємців за законом;
9. Спадкування за правом представлення;
10. Зміст заповіту померлого між спадкоємцями.