Поняття спадкування та його види

Поняття спадкування та його види

Поняття спадкування та його види

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, становить підгалузь цивільного законодавства, яка іменується «спадковим правом» або «правом спадкування».

Термін «право на спадкування» може вживатися в кількох значеннях.

По-перше, в найбільш загальному вигляді право на спадкування є елементом цивільної правоздатності. У такому сенсі воно належить усім суб’єктам цивільного права.

По-друге, право на спадкування може вживатися в значенні «право (можливість) отримати спадок за заповітом».

Саме в такому сенсі вживається вираз «право на спадкування» у ст. 1223 ЦК України, завдяки чому воно може бути охарактеризоване, як елемент дієздатності, тобто можливість певної особи набути суб’єктивного права на спадкування після певної особи.

У цьому сенсі право на спадкування є елементом цивільної дієздатності (іноді його іменують «пасивна тестаментоздатність»).

По-третє, право на спадкування може розглядатися як суб’єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).

Адвокат по сімейним справам

Нашим адвокатам часто задають питання: Які види спадкування? Які підстави спадкування? Які поняття і види спадщини?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Визначення терміну “право спадкування”

Близьким за звучанням до «права на спадкування», але дещо відмінним від нього за значенням, є термін «право спадкування».

Різниця між ними полягає в тому, що останній охоплює не лише суб’єктивні, але й об’єктивні елементи.

Внаслідок цього поняття «право спадкування» можна розглядати в 2 значеннях – об’єктивному та суб’єктивному.

Право спадкування у об’єктивному сенсі – це сукупність правових норм, які регламентують відносини спадкування (спадкові відносини), зокрема, визначають порядок та межі переходу прав і обов’язків від померлої особи до спадкоємців та інших осіб, припинення особистих прав і обов’язків тощо.

За своєю суттю воно співпадає з поняттям «спадкове право».

Право спадкування у суб’єктивному сенсі – це право учасника цивільних відносин бути спадкоємцем після смерті фізичної особи.

Це складне суб’єктивне право охоплює низку правомочностей, що з’являються у спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини (право на прийняття спадщини, право на розподіл спадкоємцями спадкової маси, право на підтвердження законності набуття спадкового майна тощо).

За своєю суттю воно співпадає з поняттям «право на спадкування».

Особи, які не мають права на спадкування

Стаття 1224 ЦК України містить обмеження в реалізації права на спадкування.

Зокрема, не мають права спадкувати:

  1. Ті зі спадкоємців за законом або заповітом, які умисно позбавили життя спадкодавця або будь-кого з його спадкоємців з метою отримання спадщини, або здійснили замах на їх життя.
  2. Особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування в них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки в спадщині.
  3. Батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини, не спадкують за законом.
  4. Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця.
  5. Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Але якщо шлюб був визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив, і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки в майні, що належить тому з подружжя, хто помер, та яке було набуте під час цього шлюбу.
  6. Особа, яка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Такі особи позбавляються права спадкування за законом.

Зазначені обставини підтверджуються поданням нотаріусу копії рішення суду.

Стосовно кожного випадку суд встановлює обставини, які перешкоджають здійсненню права на спадкування.

Положення ст. 1224 ЦК України поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку в спадщині (але стосовно тієї спадщини, що перевищує розмір обов’язкової частки), а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Визначення термінів “спадкування”, “спадкодавець” і “спадкоємець”

Спадкування тісно пов’язане з правом власності і в цьому аспекті може розглядатися як:

  • реалізація фізичною особою однієї з правомочностей власника (можливості розпорядження своїм майном);
  • одна з вторинних підстав виникнення права власності.

Спадкування породжує спадкові відносини, в яких є 2 сторони – спадкодавець та спадкоємець.

Спадкодавцями можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Не можуть бути спадкодавцями юридичні особи, оскільки у випадках припинення діяльності організацій порядок передачі їхнього майна іншим суб’єктам визначається не нормами про спадкування, а спеціальними правилами про ліквідацію чи реорганізацію юридичних осіб.

Спадкоємці – це зазначені у заповіті або законі особи, до яких переходять цивільні права і обов’язки спадкодавця.

Спадкоємцями можуть бути не тільки фізичні, але й юридичні особи, а також держава та інші соціально-публічні утворення.

Спадкування настає у випадку смерті фізичної особи або оголошення її померлою в установленому законом порядку.

З цими юридичними фактами закон пов’язує появу в спадкоємців права на прийняття спадщини, а в усіх інших осіб – обов’язку не перешкоджати їм у здійсненні цього права.

Після прийняття спадщини спадкоємець стає учасником тих самих правовідносин, суб’єктом яких раніше був спадкодавець, тобто відбувається заміна суб’єкта в правовідносинах, учасником яких був спадкодавець.

Права й обов’язки спадкодавця, що входять до складу спадщини, переходять до спадкоємців, як єдине ціле, тобто має місце універсальне правонаступництво.

Від універсального правонаступництва відрізняють правонаступництво сингулярне, за якого до спадкоємця переходить не вся сукупність прав і обов’язків спадкодавця, а лише певні його права (або обов’язки).

Наприклад, якщо заповітом спадкодавець поклав на спадкоємця обов’язок передати якусь з отриманих у спадщину речей у користування третій особі/саме третя особа буде сингулярним правонаступником, яка одержує відповідні права не безпосередньо від спадкодавця, а через спадкоємця.

Види спадкування

Цивільне законодавство України розрізняє 2 види спадкування:

  • за заповітом;
  • за законом (ст. 1217 ЦК України).

Однак слід зазначити, що крім спадкування за заповітом і за законом, які названі у ст. 1217 ЦК, існують й інші види спадкування, передбачені окремими нормами ЦК.

Зокрема, згідно зі ст. 1277 ЦК України окремим видом спадкування є спадкування на підставі рішення суду, котре має місце у випадку так званої «відумерлості спадщини», тобто існування спадщини, яка не була успадкована протягом установленого законом строку жодною особою.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також їхньої відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Така заява має бути подана після спливу 1 року з часу відкриття спадщини.

За рішенням суду спадщина, яку він визнав відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Специфічним видом спадкування можна також вважати спадковий договір, згідно з яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконати розпорядження іншої сторони (відчужувана) і у випадку його смерті набуває права власності на майно відчужувача.

Цьому договору присвячена глава 90 ЦК України.

Тому при визначенні виду спадкування слід звертатися не тільки до ст. 1217, але й до ст. 1277 та до глави 90 ЦК України.

Викладене вище дає підстави зробити висновок, що вітчизняне і шкільне законодавство розрізняє 4 види спадкування:

  • за заповітом;
  • за законом;
  • за рішенням суду;
  • за договором.

Разом із тим основними, найбільш детально врегульованими актами законодавства і найбільш поширеними на практиці є згадувані у ст. 1217 ЦК України спадкування за заповітом і спадкування за законом.

Спадкування за заповітом

У випадках спадкування за заповітом воля спадкодавця виражається в заповіті.

За своєю правовою природою заповіт є одностороннім правочином, а тому регулюється не тільки нормами спадкового права, але також підпорядковується загальним правилам про вчинення правочинів та про їх недійсність.

Якщо стосовно майна укладений заповіт, то пріоритет надається саме цьому виду спадкування.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України передусім право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Таке право у них виникає за наявності кількох умов:

1) існує заповіт;

2) спадкодавець визначив певну особу своїм спадкоємцем.

Разом із тим це ще не суб’єктивне право, оскільки можливість отримати спадщину може виникнути лише після смерті спадкодавця (оголошення його померлим).

ЦК надає перевагу спадкуванню за заповітом.

У заповіті спадкодавець може виявити свою волю розпорядитися своїм майном на користь будь-якої особи.

Спадкування за законом

Спадкування за законом є вторинним стосовно спадкування за заповітом, оскільки настає лише у випадках, чітко визначених у законі, зокрема, за умови, що:

  • заповіту немає;
  • заповіт визнано недійсним;
  • за заповітом передається тільки частина майна;
  • спадкоємець за заповітом помер до відкриття спадщини;
  • спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття спадщини.

У таких випадках право на спадкування набувають особи, визначені в ст.ст. 1261-1265 ЦК України:

  • в першу чергу – діти спадкодавця, в тому числі зачаті за його життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
  • у другу – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
  • у третю – рідні дядько та тітка спадкодавця;
  • у четверту – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини;
  • у п’яту – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, тощо.

Консультація адвоката по сімейним справам при понятті спадкування та його види

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при понятті спадкування та його види, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про поняття спадкування та його види на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

  • вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
  • швидко зібрати необхідний пакет документів;
  • супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
  • досягти бажаного результату за короткий термін.
Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про поняття спадкування та його види! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про поняття спадкування та його види, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Насчастіші питання адвокату

Чи мають право на спадок батьки дитини, які були позбавлені щодо неї батьківскьих прав?
Чи може виступати у ролі спадкодавця юридична особа?
До якої черги спадкування належать рідні дядько та тітка спадкодавця?
Чи потрібно особиста присутність Клієнта в суді?
Де знаходиться Ваш офіс і як Ви працюєте?

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Поняття спадкування та його види”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

  1. Відумерлість спадщини;
  2. Поділ та перерозподіл спадщини;
  3. Відповідальність за боргами спадкодавця;
  4. Охорона та управління спадщиною;
  5. Оформлення спадкових прав;
  6. Спадковий договір;
  7. Сторони спадкового договору;
  8. Зміст спадкового договору;
  9. Зміна і припинення спадкового договору;
  10. Підвідомчість і підсудність сімейних спорів.
advokat-zaporozhye.com

ГУГЛ

види спадкування

підстави спадкування

поняття та види спадкування римське право

об’єкти спадкування

спадкування за заповітом

спадкування за законом

ЯНДЕКС

поняття і види спадщини

поняття спадщини

Поняття спадкування

Види спадкування

Склад спадщини.

Спадкування за заповітом.

Тлумачення заповіту.

Виконання заповіту.

Недійсність заповіту.

Спадковий договір.

Оцените статью
АДВОКАТ
Поняття спадкування та його види
Відмова від прийняття спадщини
Відмова від прийняття спадщини
Чи мають право на спадок батьки дитини, які були позбавлені щодо неї батьківскьих прав?
Батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини, не спадкують за законом.
Чи може виступати у ролі спадкодавця юридична особа?
Ні, юридичні особи не можуть бути спадкодавцями, оскільки у випадках припинення діяльності організацій порядок передачі їхнього майна іншим суб’єктам визначається не нормами про спадкування, а спеціальними правилами про ліквідацію чи реорганізацію юридичних осіб.
До якої черги спадкування належать рідні дядько та тітка спадкодавця?
Рідні дядько та тітка спадкодавця належать до третьої черги.
Чи потрібно особиста присутність Клієнта в суді?
Ні. Ми цінуємо час наших Клієнтів і супроводжуємо судові процеси «під ключ» без їх участі. В результаті Ви отримуєте рішення суду яке набуло законної сили.
Де знаходиться Ваш офіс і як Ви працюєте?
Ми надаємо юридичні послуги дистанційно, онлайн та при особистій зустрічі за адресою: 69000 м Запоріжжя, Пр. Соборний 91, офіс каб. 12 (Орієнтир: зупинка "Малий ринок", кінотеатр "Зірка") Час роботи: Пн.-Пт. 08-00 до 20-00, Сб. 11-00 до 15-00. Попередній запис на консультацію:
+38 (066) 777 37 33
+38 (097) 403 73 05
(Viber, WhatsApp, Telegram)