Спадкування за заповітом. Зміст заповіту

Спадкування за заповітом. Зміст заповіту

Спадкування за заповітом. Зміст заповіту

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, охопивши ним права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому (ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК).

Заповідач може зробити будь-які розпорядження в заповіті, як майнового, так і немайнового характеру.

Окремо законодавець визначає можливість в заповіті зробити відповідні розпорядження.

Адвокат по сімейним справам

Нашим адвокатам часто задають питання: Які проблеми спадкування за заповітом? Які бувають види заповітів? Який порядок спадкування за заповітом?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Заповідальній відказ

Заповідальній відказ ( ст. 1237 – 1239 ЦК) – це розпорядження заповідача, за яким на спадкоємця за заповітом покладається обов’язок вчинити певні дії майнового характеру на користь третіх осіб – відказоодержувачів.

Відказоодержувачами можуть бути будь-які особи, як ті що входять до кола спадкоємців за законом, так і інші учасники цивільних правовідносин.

Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить чи не входить до складу спадщини.

Зокрема, це може бути обов’язок спадкоємця за заповітом надати відказоодержувачеві право користування житлом, яке перейшло до спадкоємця на праві власності, або будь-яким іншим нерухомим та нерухомим майном.

Адвокат має знати, що слід розрізняти час, з якого у відказоодержувача виникає право вимоги до спадкоємця та час, з якого відказоодержувач має право пред’явити до спадкоємця позов із вимогою виконання зобов’язання.

Так, ч. 4 ст. 1238 ЦК встановлено що відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Роз’яснення цієї норми надається в абз 3 п 17 ППВСУ № 7, де зазначено, що за правилом ч. 4 ст. 1238 ЦК відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини однак право пред’явити до спадкоємця позов із вимогою виконання зобов’язання, що виникає внаслідок заповідального відказу відказоодержувач набуває лише після того, як спадкоємець прийме спадщину.

До цього часу право відказоодержувача не може вважатися порушеним і право на позов не виникає.

Визначення строку позовної давності

Що стосується строку позовної давності в таких справах, то ЦК не містить спеціальної норми.

А тому, адвокат повинен керуватись загальними правилами, встановленими ІДК.

Так, відповідно до абз 2 ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов’язаннями, строк виконання яких невизначений, або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Оскільки у відказоодержувача право пред’явити вимогу до спадкоємця виникає з моменту прийняття ним спадщини, то й початком перебігу позовної давності слід вважати цей юридичний факт, а не час відкриття спадщини.

Згідно її ст. 257 ЦК, правом такої вимоги відказоодержувач може скористатись протягом встановленого законом загального трирічного строку позовної давності.

Якщо відказоодержувач помре до відкриття спадщини, заповідальний відказ втрачає чинність.

Заповідальне покладення (ст. 1240 ЦК) є розпорядженням заповідача в межах заповіту, призначення якого полягає в можливості останнього покласти на спадкоємця інші обов’язки.

В п.п. 5 п. 16 ППВСУ № 7 визначаєтья зміст ст. 1240 ЦК , згідно з яким заповідач має право зобов’язати спадкоємців до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

Отже, до «інших обов’язків» ЦК можуть бути віднесені розпорядження наступного змісту:

  1. Розпорядження, яким заповідач може зобов язати спадко¬ємця до вчинення певних дій немайнового характеру (ч. 1 ст 1240 ЦК). Приклад: визначити місце і форму здійснення ритуалу поховання, розпорядження особистими паперами певним чином тощо.
  2. Розпорядження, яким заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій як майнового, так і немайнового характеру, але завжди спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (ч. 2 ст. 1240 ЦК). Приклад: обов’ язок спадкоємців передати колекцію книг або картин музею, в бібліотеку ВНЗ для ознайомлення з нею необмеженого кола осіб).

Разом із тим норми, що містяться в п. 2.7 розділу 2 глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Інструкція), а також абз. 4 п. 20 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419 (далі – Порядок), згідно з якими в заповіт може бути включено розпорядження немайнового характеру, зокрема виконання певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети не відповідають змісту ч. 2 ст. 1240 ЦК України, оскільки надають діям зобов’язаного спадкоємця, спрямованим на досягнення загальнокорисної мети, виключно немайновий характер.

Таким чином, існує певна неузгодженість в правовому регулюванні цього виду заповідальних розпоряджень між ЦК та Інструкцією і Порядком, що на практиці може приводити до неоднакового тлумачення нотаріусами можливості покладати на спадкоємців обов’язків щодо вчинення певних дій, спрямованих на досягнення загальнокорисної мети, передбаченої ч. 2 ст. 1240 ЦК.

Встановлення сервітуту в заповіті

Можливість встановити в заповіті сервітут передбачена ст. 1246 ЦК.

Так, спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб.

Аналогічне положення закріплено також п.п. 7 абз. 1 п. 16 ППВСУ № 7.

Доцільно відзначити, що на підставі цієї статті за допомогою заповіту заповідач може встановлювати як особисті, так і земельні сервітути.

В юридичній літературі існує думка, відносно якої коментована стаття уточнює положення, передбачене ч. 2 ст. 1238 ЦК, згідно з яким на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов’язок надати іншій особі право користування ними.

Разом із тим, необхідно зауважити, що положення ст. 1246 ЦК передбачають також можливість встановлення в заповіті земельного сервітуту, поняття якого закріплено в ч. 1 ст. 401 ЦК.

Так, якщо сервітут встановлюється щодо певного майна на користь власника (володільця) визначеного майна (але не конкретно визначеної особи), то він є земельним (предіальним).

В свою чергу, ч. 2 ст. 1238 ЦК передбачає можливість встановлювати в заповіті особистий (персональний) сервітут.

Консультація адвоката по сімейним справам при спадкуванні за заповітом

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при спадкуванні за заповітом, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах в сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про спадкування за заповітом на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

  • вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
  • швидко зібрати необхідний пакет документів;
  • супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
  • досягти бажаного результату за короткий термін.
Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про спадкування за заповітом! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про спадкування за заповітом, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

З якою метою складається заповідальній відказ?
Чи може бути так, что спадкодавець, який склав заповіт на користь однієї особи, надасть права на користування цим майном іншій особі?
Чи можливо встановити сервітут в межах заповіту?
Чи потрібно особиста присутність Клієнта в суді?
Де знаходиться Ваш офіс і як Ви працюєте?

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Спадкування за заповітом. Зміст заповіту”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни в сфері законодавства України і актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

  1. Відкриття спадщини;
  2. Усунення від права на спадкування;
  3. Спадкування окремих видів майна, прав та обов’язків;
  4. Поняття заповіту, право на заповіт, коло спадкоємців за заповітом;
  5. Форма, порядок складання, зміна та скасування заповіту;
  6. Участь адвоката при визнанні заповіту недійсним;
  7. Види заповітів та особливості їх виконання;
  8. Право на обов’язкову частку у спадщині;
  9. Підстави та порядок спадкування за законом.
advokat-zaporozhye.com

ГУГЛ

коло спадкоємців за заповітом

новий закон про заповіт

коло спадкоємців за заповітом та зміст заповіту

спадкування за заповітом 2021

проблеми спадкування за заповітом

спадкування за заповітом цк

спадкування за заповітом римське право

види заповітів

ЯНДЕКС

порядок спадкування за заповітом

зміст заповіту гк

заповіт

як ділиться спадок, якщо є заповіт

хто має право на спадщину, якщо є заповіт

скільки діє заповіт

заповіт на квартиру

Оцените статью
АДВОКАТ
Спадкування за заповітом. Зміст заповіту
Розірвання шлюбу в суді
Розірвання шлюбу в суді
З якою метою складається заповідальній відказ?
Заповідальній відказ ( ст. 1237 – 1239 ЦК) – це розпорядження заповідача, за яким на спадкоємця за заповітом покладається обов’язок вчинити певні дії майнового характеру на користь третіх осіб – відказоодержувачів.
Чи може бути так, что спадкодавець, який склав заповіт на користь однієї особи, надасть права на користування цим майном іншій особі?
Так, згідно ч. 2 ст. 1238 ЦК, на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов’язок надати іншій особі право користування ними.
Чи можливо встановити сервітут в межах заповіту?
Так, можливість встановити в заповіті сервітут передбачена ст. 1246 ЦК.
Чи потрібно особиста присутність Клієнта в суді?
Ні. Ми цінуємо час наших Клієнтів і супроводжуємо судові процеси «під ключ» без їх участі. В результаті Ви отримуєте рішення суду яке набуло законної сили.
Де знаходиться Ваш офіс і як Ви працюєте?
Ми надаємо юридичні послуги дистанційно, онлайн та при особистій зустрічі за адресою: 69000 м Запоріжжя, Пр. Соборний 91, офіс каб. 12 (Орієнтир: зупинка "Малий ринок", кінотеатр "Зірка") Час роботи: Пн.-Пт. 08-00 до 20-00, Сб. 11-00 до 15-00. Попередній запис на консультацію:
+38 (066) 777 37 33
+38 (097) 403 73 05
(Viber, WhatsApp, Telegram)