Позовна давність та інші строки у сімейному праві

Позовна давність та інші строки у сімейному праві

З фактором часу пов’язані виникнення, розвиток і припинення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників сімейних від­носин, необхідність здійснення передбачених законом чи договором дій, можливість захисту порушених прав тощо.

Однак юридичне значення має не сплив часу, а настання певного моменту в часі чи закінчення певного строку.

Сімейні відносини можуть існувати про­тягом невизначеного строку (зокрема, шлюб) чи визначеного стро­ку (наприклад, аліментування, виховання дітей тощо).

Як прави­ло, сімейні відносини є тривалими і не мають чітких часових меж. Однак для чіткості правового регулювання і визначеності у правах та обов’язках суб’єктів законодавство встановлює певні строки.

Строк у сімейному праві — це певний період чи момент часу, з яким пов’язані юридичні наслідки.

Адвокат по сімейним справам

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Нашим адвокатам часто задають питання: Які строки у сімейному праві їх види та значення? Що таке позовна давність? Коли починається строк позовної давності?

На нашому сайті advokat-zaporozhye.com Ви знайдете всі відповіді на Ваші запитання в галузі сімейного законодавства України.

Класифікація строків згідно з підставами їх виникнення

Ці строки можна класифікува­ти на види за такими критеріями.

Залежно від підстав виникнення в сімейному праві розрізняють:

1. Законні строки — строки, зафіксовані в нормативних актах. Наприклад, рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання, якщо протягом 10 днів від часу його виникнення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 170 СК України (ч. 2 ст. 19 СК України); якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу (ч. 1 ст. 95 СК України) тощо.
2. Договірні строки — строки, які самостійно визначають учасники правовідносин. Зокрема, у шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків (ч. 1 ст. 96 СК України); подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів (ч. 1 ст. 78 СК України); у договорі про сплату аліментів на дитину батьки визначають розмір та строки виплати (ч. 1 ст. 189 СК України) тощо.
3. Строки, які визначають зазначені в СК України інші органи. Так, органу ДРАЦС надано право скорочувати або збільшувати місячний строк для реєстрації шлюбу (ст. 32 СК України).

Імперативні та диспозитивні строки

За можливістю бути зміненими за згодою сторін розрізняють:

• імперативні — строки, що чітко визначені законом і не під­лягають зміні за згодою сторін;
• диспозитивні — строки, що хоча і передбачені законом, але можуть бути змінені за згодою сторін.

На відміну від цивільного права, більшість строків у сімейному праві є імперативними.

Лише як виняток із загального правила учасники сімейних відносин у деяких випадках мають можливість відходити від строків, передбачених законодавством (наприклад, до­бровільне продовження виплати аліментів на дітей після припинен­ня підстав для цього тощо).

Точність визначення строків

За точністю визначення строки поділяють на:

1. Абсолютно визначені — передбачають точний момент чи період часу, з яким пов’язуються юридичні наслідки. Зокрема, у разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішення суду про таку відмову (ч. 6 ст. 169 СК України); у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови (ч. 1 ст. 114 СК України);
2. Відносно визначені — мають меншу точність, але також пов’язані з певним моментом чи періодом часу. Наприклад, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв’язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності (ч. З ст. 79 СК України); право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу (ч. 1 ст. 82 СК України) тощо;
3. Невизначені — мають місце тоді, коли, виходячи із суті, правовідносини мають часові межі, але вони не визначені законом чи договором. Так, у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків (ч. 2 ст. 170 СК України) тощо.

Класифікація строків згідно з їх призначенням

За своїм призначенням строки поділяються на:

1. Строки здійснення прав — строки, протягом яких особа може реалізувати належне їй право. Зокрема, протягом трьох років від дня розірвання шлюбу має право на утримання той із подружжя, який у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, не мав можливості здобути освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, за умови, що він потребує матеріальної допомоги та що колишній чоловік чи дружина може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 76 СК України); дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності (ч. 1 ст. 84 СК України); дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років (ч. 2 ст. 84 СК України), а якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, то до досягнення дитиною шести років (ч. З ст. 84 СК України) тощо;
2. Строки захисту цивільних прав — це строки, протягом яких особа, чиє право порушене, може звернутися до компетентних державних органів про примусовий захист свого права. До них належать, зокрема, строки позовної давності.

Визначення строків

Строки у сімейному праві можуть бути визначені шляхом:

• посилання до певної обставини чи дії, яка характеризується в законодавстві (реєстрація або припинення шлюбу, народження або усиновлення дитини, подача заяви тощо);
• зазначення періоду часу (один чи два роки тощо).

Перебіг і обчислення строків у сімейних відносинах відбувається відповідно до ЦК України (ст. 12 СК).

Позовна давність

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звер­нутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу і роз­раховувати на їх захист.

На вимоги, що випливають з цивільних відносин, завжди по­ширюється позовна давність, крім випадків, встановлених зако­ном. Інакше вирішується це питання в сімейному праві.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних від­носин, за загальним правилом, позовна давність не застосовується.

Пояснюється це тим, що у сімейному праві значна частина право­відносин має немайновий або тривалий характер.

Зокрема, позовна давність не застосовується до вимог:

• про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано (ч. 1 ст. 72 СК України);
• чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про на­родження дитини (ч. 6 ст. 136 СК України);
• про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дити­ни, якщо оспорювання батьківства відбулося після смерті особи, яка записана батьком дитини (ч. 4 ст. 137 СК України);
• про розірвання шлюбу чи визнання його недійсним, встановлення батьківства, стяг­нення аліментів, повернення дітей, скасування усиновлення та ви­знання його недійсним тощо.

Тобто, як правило, можливість захисту права у примусовому порядку не обмежена встановленими в законі строками позовної давності, тому учасник сімейних відносин може розраховувати на захист свого порушеного права судом незалежно від часу виникнення підстав для звернення до суду.

Лише у виключних випадках таке право обмежене певним строком.

В якому випадку застосовується позовна давність

Відповідно до СК України позовна давність застосовується до вимог:

• про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо вимога заявлена після розірвання шлюбу, протягом трьох років від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг. дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК України);
• про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, протягом одного року, починаючи від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство (ч. 2 ст. 129 СК України);
• матері про внесення змін до актового запису про народження дитини у випадку оспорювання батьківства свого чоловіка протягом одного року від дня реєстрації народження дитини (ч. З ст. 138 СК України);
• про визнання материнства строком один рік, починаючи від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини (ч. З ст. 139 СК України).

Таким чином, строк позовної давності починає перебіг від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого суб’єктивного права.

Аналогічний підхід міститься і в п. 1 ст. 261 ЦК України.

Наприклад, коли один із колишнього подружжя само­стійно розпорядився майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, то строк позовної давності починає перебіг не з моменту припинення шлюбу, а з часу, коли інший співвласник дізнався або міг дізнатися про цей факт.

До того ж доречно звернути увагу, що позовна давність розпочинається лише за умови розірвання шлюбу.

У зазначених випадках позовна давність застосовується судом від­повідно до ЦК України (ч. 2 ст. 20 СК України).

Консультація адвоката по сімейним справам при позовній давності та інших строках у сімейному праві

Якщо Ви не знаєте, який краще вибрати спосіб вирішення справи при позовній давності та інших строках у сімейному праві, то слід звернутися до юристів, які спеціалізуються на справах у сфері сімейного права.

Адвокат по сімейним справам допоможе швидко і якісно вирішити справу про позовну давність та інші строки у сімейному праві на Вашу користь!

Чим може допомогти сімейний юрист:

• вибрати правильну тактику вирішення Вашого питання;
• швидко зібрати необхідний пакет документів;
• супроводити Вас в суді або вирішити справу без Вашої присутності;
• досягти бажаного результату за короткий термін.

Скрябін Олексій Миколайович

Сімейний адвокат

Не витрачайте свій час і сили на самостійне вирішення питання про позовну давність та інші строки у сімейному праві! Хороший адвокат допоможе знайти оптимальний вихід з Вашої ситуації!

Для того, щоб отримати консультацію нашого сімейного адвоката достатньо зателефонувати або написати нам в будь-який месенджер (Viber, WhatSapp, Telegram).

Не затягуйте з питанням про позовну давність та інші строки у сімейному праві, телефонуйте нашим адвокатам в сфері сімейного права.

Найчастіші питання адвокату

Ставте лайк, якщо Вам сподобалася наша стаття “Позовна давність та інші строки у сімейному праві”, а ми спробуємо оперативно розміщувати зміни у сфері законодавства України та актуальну інформацію про рішення справ у сфері сімейного права на нашому сайті advokat-zaporozhye.com.

Корисні матеріали сайту advokat-zaporozhye.com:

1. Сімейно-правова відповідальність;
2. Органи опіки та піклування у сімейних відносинах;
3. Адвокат в сімейних правовідносинах;
4. Здійснення сімейних прав;
5. Виконання сімейних обов’язків;
6. Визначення шлюбу за сімейним правом;
7. Право на шлюб неповнолітніх осіб;
8. Умови та перешкоди укладання шлюбу;
9. Порядок державної реєстрації шлюбу;
10. Час та місце реєстрації шлюбу.